🔊 Думки вголос.

Valeriy 15 Червня, 202515 Червня, 2025

Друзі, я багато подорожую останні роки — буваю в різних містах і країнах. Завжди мріяв мандрувати, але війна якось цю мрію здійснила трішки в спотвореному вигляді.

Знайомлюсь і спілкуюсь із багатьма людьми — як в Україні, так і за кордоном. Різні долі, різний досвід, іноді дуже непрості історії. І це зовсім не та “бульбашка” зі знайомих у соцмережах. Це справжнє життя — веселе й трагічне, щире і контрастне.

На жаль, війна не завершилася. Але вона обов’язково завершиться нашою перемогою.

Попереду — відбудова нової, сильної держави, без популістів у владі, з мислячими виборцями. Це болісне, але необхідне переродження нації. І ми його вже проходимо.

📍 Історії, які варто розповідати.

Нещодавно підвозив до Харкова гарну дівчину. На перший погляд — звичайна цивільна, лише рюкзак в пікселі видавав належність до ЗСУ.

Познайомились — Анастасія, позивний Єнот. Перукарка в минулому. На початку війни евакуювалася з Куп’янська за кордон, але потім повернулась в Україну. І пішла в рекрутинговий центр 3-ї окремої штурмової бригади. Сама.
Де проходить жорсткий відбір, який не кожен чоловік витримує. І стала повноцінною частиною бойової родини.

В навчальній групі є інші дівчата, особливо вразила історія про дівчину, 18 років. Маленька на зріст — “метр з кепкою”, як кажуть. Але з велетенським серцем. Позивний — Торнадо. Майбутній Штурмовик.

❗️Після таких історій хочеться землю перевернути, аби знайти все, що потрібно нашим воїнам. Купити. Привезти. Полагодити. Підтримати.

І водночас — соромно. За тих, хто ховається, байдуже мовчить і чекає “не зрозуміло чого”, поки навіть дівчата йдуть на війну.

📍 І трохи побутових “приколів” з навчального центру:

Загубив зброю? Носи автомат, обмотаний баклажками з водою.
Не вивчив матеріал? Вся група стоїть у планці, поки згадуєш.
“Граната” в казармі вночі — на рефлексі впасти на підлогу.
Нічна тривога — 60 секунд на переміщення до укриття.
Погано поставив турнікет? Інструктор “підкрутить” ще на два оберти — буде боляче. Але це — шанс врятувати життя побратима.

Це не жарти. Це — підготовка до бою, де помилка = смерть.

Викладачі — ветерани найжорсткіших боїв. Вони готують до реальності, а не до параду.

Наш ворог підступний. Але ми вистоїмо. І в нас теж скоро буде своя балістика.
І тоді — буде боляче вже їм.

Тримаємо стрій. Допомагайте зі зборами, долучайтесь!
Пишаюсь кожним і кожною з вас.
Слава Україні! 💙💛

На мінівен 142й бригади вже зібрано 63 тис грн.

Долучайтесь!